Це стан, у якому реальність оточуючої обстановки стає спотвореною. Дезорієнтація може виникнути у відповідь на сильні емоційні переживання, тривогу, біль, наркотики, шум, зорові спотворення, незнайома сенсорна стимуляція або при збентеженні. Під час стану дезорієнтації люди втрачають відчуття реальності на період, тривалість якого може вимірюватися як часткою секунди, так і годинами.

Те, що відбувається в момент дезорієнтації, всі уявні процеси, а також їх вплив на сприйняття є двома ключами до розуміння причини багатьох симптомів нездатності до навчання. Під час дезорієнтації сприйняття людини зазнає змін. Те, що сприймається як реальність, не відповідає дійсності. Так само змінено або спотворено зір, слух, почуття, час, рівновагу, рух і ритм.

Приклад: морська хвороба, зорове спотворення, наче ми рухаємося під час руху поїзда, що проходить поруч, в той час, як наш вагон стоїть.

Людина, яка відчуває дезорієнтацію сприймає спотворену дійсність і не усвідомлює, що його сприйняття хибне.
Тільки коли людина перебуває в стані орієнтації вона правильно реагує на навколишнє середовище, здатна до навчання та сприйняття інформації, може все чути й бачити без спотворення.

Чому дезорієнтація впливає на навчання?

Деякі люди мають здатність сприймати інформацію образами, а не словами, тому, коли вони не можуть розпізнати символ, то миттєво входять у стан замішання, тому що вони мислять образами, а не за допомогою мови. Весь процес займає секунди. Як результат учень дивиться в книгу і нічого не розуміє, настає дезорієнтація, в якій змінено сприйняття, зір і слух, це спричинить помилки, паузи, розгубленість і стане помітним для оточуючих.

При частих повтореннях цих станів, учень починає нервувати, наростає тривожність через страх зробити помилку, надалі він боїться зробити нові спроби читання чи рахунку. Таким чином у дитини падає самооцінка та мотивація до навчання. Саме цьому етапі починають виявлятися ознаки нездатності до навчання.

Ось деякі з поширених ознак дезорієнтації, які розбиті за категоріями залежно від найчастіше сенсорного сприйняття, що проявляється:

Зір:

• Спотворюються форма і послідовність букв і цифр.
• Орфографія неправильна чи непослідовна.
• Слова та стоки пропускаються під час читання або письма.
• Здається, що букви та цифри рухаються, зникають, виростають чи стискаються.
• Розділові знаки та великі літери пропускаються, ігноруються або їх не бачать.

Слухове сприйняття:

• Важко вимовляти деякі звуки мови.
• Важко поєднувати звуки.
• Сприймаються “хибні” звуки.
• Здається, що людина не слухає.
• Звуки чуються чи надто тихо чи надто голосно.

Рівновага / рух:

• Запаморочення або нудота під час читання.
• Погане почуття напряму.
• Не може сидіти спокійно.
• Складність із почерком.
• Проблеми з балансом/координацією.

Час:

• Гіперактивність (підвищена активність)
• Гіпоактивність (знижена активність)
• Проблеми у вивченні математичних концепцій.
• Проблеми з визначенням часу.
• Постійно спізнюється.
• Надмірна мрійливість.
• Легко втрачає перебіг думок.
• Проблеми із дотриманням порядку в особистих речах.

Існують сотні компенсуючих типів поведінки, шаблонів та розумових хитрощів, які людина може створити або перейняти у вигляді вимушених рішень для небажаного стану збентеження, яке уповільнюють або зупиняють здатність до навчання.

Серед них:

• Спів “Алфавітної пісеньки”, таблички множення.
• Гранична концентрація.
• Зазубрювання.
• Незвичайні положення тіла,
• Залежність з інших.
• Вимовляється кожна літера кожного слова.
• Ухиляння від навчання.